Постанова 4873 № 920/222/21

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua ПОСТАНОВА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ "06" жовтня 2021 р. Справа№ 920/222/21 Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючого: Іоннікової І.А. суддів: Михальської Ю.Б. Тарасенко К.В. за участю секретаря судового засідання Гуньки О.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 (повний текст складено 14.06.2021) у справі №920/222/21 (суддя Котельницька В.Л.) за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях до ОСОБА_1 про розірвання договорів купівлі-продажу, стягнення 551,19 грн, ВСТАНОВИВ: Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях звернулось до Господарського суду Сумської області з позовом до ОСОБА_1 про: - розірвання договору №30 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_1 , укладеного 28.10.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та ОСОБА_1 ; - розірвання договору №31 купівлі-продажу об`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_2 , укладеного 28.10.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та ОСОБА_1 ; - розірвання договору №32 купівлі-продажуоб`єкта малої приватизації - об`єкта незавершеного будівництва - житловий будинок АДРЕСА_3 , укладеного 28.10.2020 між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях та ОСОБА_1 ; - стягнення з ОСОБА_1 на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях неустойки в розмірі 551,19 грн та витрат на оплату послуг суб`єкта оціночної діяльності, залученого для проведення оцінки об`єктів приватизації у розмірі 13460,00 грн і витрат зі сплати судового збору у розмірі 9080,00 грн. Короткий зміст оскаржуваної ухвали суду першої інстанції Ухвалою Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 провадження у справі № 920/222/21 закрито, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Вирішено роз`яснити позивачу, що розгляд зазначеної справи відноситься до юрисдикції місцевого загального суду. Аргументуючи оскаржувану ухвалу, суд першої інстанції виходив з того, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства. Не погодившись з прийнятою ухвалою, Регіональне відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 та направити справу для продовження розгляду до Господарського суду Сумської області. Короткий зміст апеляційної скарги та узагальнення її доводів В обґрунтування наведеної позиції, викладеної у апеляційній скарзі, позивач зазначає, що висновки суду першої інстанції викладені в оскаржуваній ухвалі є помилковими, необґрунтованими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зокрема, позивач посилається на те, що даний спір пов`язаний з процедурою приватизації об`єктів державної власності в частині виконання договорів купівлі - продажу покупцем, у зв`язку з чим, на думку позивача, підлягає розгляду господарським судом за правилами господарського судочинства. Узагальнений виклад позиції відповідача Відповідач не скористався правом подати письмовий відзив на апеляційну скаргу. Неподання відзиву не перешкоджає розгляду апеляційної скарги по суті, що насамперед узгоджується ч. 3 ст. 263 Господарського процесуального кодексу України. Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті Згідно витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 25.06.2021 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 у справі №920/222/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючого судді (судді-доповідача) Іоннікової І.А., судді Михальська Ю.Б., Разіна Т.І. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 29.06.2021 витребувано з Господарського суду Сумської області матеріали справи №920/222/21. Відкладено розгляд питання про відкриття чи відмову у відкритті апеляційного провадження, повернення без розгляду апеляційної скарги або залишення апеляційної скарги без руху за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 до надходження до Північного апеляційного господарського суду матеріалів справи №920/222/21. 12.07.2021 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №920/222/21. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.07.2021 апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 у справі №920/222/21 залишено без руху, надавши скаржнику строк для усунення недоліків апеляційної скарги, зазначених у її мотивувальній частині. До Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про усунення недоліків апеляційної скарги, до якої додано платіжне доручення №1021 від 23.06.2021, із якого вбачається, що скаржником усунуто недоліки апеляційної скарги, а саме, сплачено судовий збір у розмірі 2270,00 грн. Згідно розпорядження Північного апеляційного господарського суду від 31.08.2021 у справі №920/222/21 призначено повторний автоматизований розподіл, в зв`язку з перебуванням судді Разіної Т.І. на лікарняному, відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.08.2021, справу №920/222/21 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя Іоннікова І.А., судді: Михальська Ю.Б., Тарасенко К.В. Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 07.09.2021 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях на ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 у справі №920/222/21; розгляд апеляційної скарги призначено на 06.10.2021. В судове засідання, яке відбулося 06.10.2021, представники позивача та відповідача не з`явилися, про причину відсутності суду апеляційної інстанції не повідомили. Враховуючи, що явка представників сторін в судове засідання судом апеляційної інстанції обов`язковою не визнавалась, колегія суддів дійшла висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за наявними матеріалами та за відсутності представників сторін. Вивчивши матеріали справи, розглянувши доводи апеляційної скарги, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, Північний апеляційний господарський суд встановив наступне. Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови Відповідно до вимог ч.ч. 1, 2, 5 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. В суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції. Колегія суддів, беручи до уваги межі перегляду справи у апеляційній інстанції, вивчивши доводи апеляційної скарги, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваної ухвали, дійшла висновку про те, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, а оскаржувана ухвала місцевого господарського суду не підлягає зміні або скасуванню з наступних підстав. Предметом апеляційного оскарження у даній справі є ухвала місцевого господарського суду про закриття провадження у даній справі, на підставі п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України. Надаючи в процесі апеляційного перегляду оцінку обставинам справи в їх сукупності судова колегія виходить з того, що за вимогами частини першої статті 18 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" суди спеціалізуються на розгляді цивільних, кримінальних, господарських, адміністративних справ, а також справ про адміністративні правопорушення. З метою якісної та чіткої роботи судової системи міжнародним і національним законодавством передбачено принцип спеціалізації судів. Система судів загальної юрисдикції є розгалуженою. Судовий захист є основною формою захисту прав, інтересів та свобод фізичних і юридичних осіб, державних та суспільних інтересів. За змістом частини третьої статті 22 Закону України "Про судоустрій і статус суддів" місцеві господарські суди розглядають справи, що виникають із господарських правовідносин, а також інші справи, віднесені законом до їх юрисдикції. Судова юрисдикція - це компетенція спеціально уповноважених органів судової влади здійснювати правосуддя у формі визначеного законом виду судочинства щодо визначеного кола правовідносин. Критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин у їх сукупності. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ. Суд, який розглянув справу, не віднесену до його юрисдикції, не може вважатися "судом, встановленим законом" у розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод від 04.11.1950. Предметна та суб`єкта юрисдикція господарських судів, тобто сукупність повноважень господарських судів щодо розгляду справ, віднесених до їх компетенції, визначена статтею 20 Господарського процесуального кодексу України. Так, за частиною першою цієї статті господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку зі здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках. Подання позовної заяви за правилами Господарського процесуального кодексу України означає, що позовна заява повинна бути подана за правилами предметної та суб`єктної юрисдикції справ відповідно до статті 20 цього Кодексу. Спір не підлягає вирішенню в господарських судах України, якщо: він не є підвідомчим господарському суду, тобто предмет спору не охоплюється статтею 20 Господарського процесуального кодексу України; спір за предметною ознакою підвідомчий господарському суду, але одна зі сторін не може бути учасником господарського процесу, а її право чи інтерес не підлягають судовому захисту у господарському суді. За приписами частини першої статті 20 Господарського процесуального кодексу України господарські суди розглядають справи у спорах, що виникають у зв`язку із здійсненням господарської діяльності (крім справ, передбачених частиною другою цієї статті), та інші справи у визначених законом випадках, зокрема: 1) справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні правочинів у господарській діяльності, крім правочинів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, а також у спорах щодо правочинів, укладених для забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 2) справи у спорах щодо приватизації майна, крім спорів про приватизацію державного житлового фонду; 3) справи у спорах, що виникають з корпоративних відносин, в тому числі у спорах між учасниками (засновниками, акціонерами, членами) юридичної особи або між юридичною особою та її учасником (засновником, акціонером, членом), у тому числі учасником, який вибув, пов`язані зі створенням, діяльністю, управлінням або припиненням діяльності такої юридичної особи, крім трудових спорів; 4) справи у спорах, що виникають з правочинів щодо акцій, часток, паїв, інших корпоративних прав в юридичній особі, крім правочинів у сімейних та спадкових правовідносинах; 5) справи у спорах щодо цінних паперів, в тому числі пов`язані з правами на цінні папери та правами, що виникають з них, емісією, розміщенням, обігом та погашенням цінних паперів, обліком прав на цінні папери, зобов`язаннями за цінними паперами, крім боргових цінних паперів, власником яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та векселів, що використовуються у податкових та митних правовідносинах; 6) справи у спорах щодо права власності чи іншого речового права на майно (рухоме та нерухоме, в тому числі землю), реєстрації або обліку прав на майно, яке (права на яке) є предметом спору, визнання недійсними актів, що порушують такі права, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем, та спорів щодо вилучення майна для суспільних потреб чи з мотивів суспільної необхідності, а також справи у спорах щодо майна, що є предметом забезпечення виконання зобов`язання, сторонами якого є юридичні особи та (або) фізичні особи - підприємці; 7) справи у спорах, що виникають з відносин, пов`язаних із захистом економічної конкуренції, обмеженням монополізму в господарській діяльності, захистом від недобросовісної конкуренції, в тому числі у спорах, пов`язаних з оскарженням рішень Антимонопольного комітету України, а також справи за заявами органів Антимонопольного комітету України з питань, віднесених законом до їх компетенції, крім спорів, які віднесені до юрисдикції Вищого суду з питань інтелектуальної власності; 8) справи про банкрутство та справи у спорах з майновими вимогами до боржника, стосовно якого відкрито провадження у справі про банкрутство, у тому числі справи у спорах про визнання недійсними будь-яких правочинів (договорів), укладених боржником; стягнення заробітної плати; поновлення на роботі посадових та службових осіб боржника, за винятком спорів про визначення та сплату (стягнення) грошових зобов`язань (податкового боргу), визначених відповідно до Податкового кодексу України, а також спорів про визнання недійсними правочинів за позовом контролюючого органу на виконання його повноважень, визначених Податковим кодексом України; 9) справи за заявами про затвердження планів санації боржника до відкриття провадження у справі про банкрутство; 10) справи у спорах щодо оскарження актів (рішень) суб`єктів господарювання та їх органів, посадових та службових осіб у сфері організації та здійснення господарської діяльності, крім актів (рішень) суб`єктів владних повноважень, прийнятих на виконання їхніх владних управлінських функцій, та спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем; 11) справи про оскарження рішень третейських судів та про видачу наказу на примусове виконання рішень третейських судів, утворених відповідно до Закону України "Про третейські суди", якщо такі рішення ухвалені у спорах, зазначених у цій статті; 12) справи у спорах між юридичною особою та її посадовою особою (у тому числі посадовою особою, повноваження якої припинені) про відшкодування збитків, заподіяних юридичній особі діями (бездіяльністю) такої посадової особи, за позовом власника (учасника, акціонера) такої юридичної особи, поданим в її інтересах; 13) вимоги щодо реєстрації майна та майнових прав, інших реєстраційних дій, визнання недійсними актів, що порушують права на майно (майнові права), якщо такі вимоги є похідними від спору щодо такого майна або майнових прав чи спору, що виник з корпоративних відносин, якщо цей спір підлягає розгляду в господарському суді і переданий на його розгляд разом з такими вимогами; 14) справи у спорах про захист ділової репутації, крім спорів, стороною яких є фізична особа, яка не є підприємцем або самозайнятою особою; 15) інші справи у спорах між суб`єктами господарювання; 16) справи за заявами про видачу судового наказу, якщо заявником та боржником є юридична особа або фізична особа - підприємець. Таким чином ознаками спору, на який поширюється юрисдикція господарського суду, є наявність між сторонами господарських відносин, врегульованих Цивільним кодексом України, Господарським кодексом України чи іншими актами господарського і цивільного законодавства, що виникає з відповідних відносин, що прямо передбачала б вирішення спору господарським судом. Як вбачається з матеріалів справи, предметом спору є розірвання договорів купівлі-продажу об`єкта малої приватизації, укладених фізичною особою без статусу підприємця. З огляду на викладене, місцевий господарський суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що даний спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства та належить до юрисдикції місцевого загального суду. Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд закриває провадження у справі, якщо спір не підлягає вирішенню в порядку господарського судочинства, а тому господарський суд дійшов вірного висновку про наявність підстав, передбачених п. 1 ч. 1 ст. 231 Господарського процесуального кодексу України, для закриття провадження у даній справі. Підсумовуючи вищевикладене, колегія дійшла висновку про те, що суд першої інстанції всебічно, повно, об`єктивно дослідив всі обставини справи, дав їм належну правову оцінку, правильно застосував норми матеріального права, з дотриманням норм процесуального права, що у відповідності до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України є підставою для залишення апеляційної скарги без задоволення, та залишення ухвали суду першої інстанції - без змін. Доводи позивача з приводу порушення судом першої інстанції норм процесуального права та неправильного застосування норм матеріального права не знайшли свого підтвердження під час перегляду справи судом апеляційної інстанції. Аналізуючи питання обсягу дослідження доводів скаржника та їх відображення у рішенні суду, питання вичерпності висновків господарського суду першої інстанції, суд апеляційної інстанції ураховує, що Європейський суд з прав людини у рішенні від 10.02.2010 у справі "Серявін та інші проти України" зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини та основоположних свобод (далі - Конвенція) зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною залежно від характеру рішення. У справі "Трофимчук проти України" Європейський суд з прав людини також зазначив, що хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не можна розуміти як вимогу детально відповідати на кожен довід. Таким чином, питання, чи виконав суд свій обов`язок щодо подання обґрунтування, що випливає зі статті 6 Конвенції, може бути визначено тільки у контексті конкретних обставин справи. Відповідно до ст. 276 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права. Висновки за результатами апеляційної скарги За викладених обставин, колегія суддів вважає, що ухвала Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 у даній справі прийнята з повним з`ясуванням всіх обставин, що мають значення для справи та дотриманням норм процесуального та матеріального права. Таким чином, колегія суддів вважає, що підстав для задоволення апеляційної скарги та скасування або зміни оскарженого у даній справі судового рішення не вбачається. Судові витрати У зв`язку з відмовою в задоволенні апеляційної скарги, відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України, витрати по сплаті судового збору за її подання і розгляд покладаються на скаржника. Керуючись ст.ст. 129, 269, 275, 276, 281 - 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, П О С Т А Н О В И В : Апеляційну скаргу Регіонального відділення Фонду державного майна України по Полтавській та Сумській областях залишити без задоволення, ухвалу Господарського суду Сумської області від 08.06.2021 у справі №920/222/21 - без змін. Матеріали справи №920/222/21 повернути до Господарського суду Сумської області. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у порядку та строк, передбачений ст.ст. 287 - 289 ГПК України. Повний текст постанови складено 18.10.2021. Головуючий суддя І.А. Іоннікова Судді Ю.Б. Михальська К.В. Тарасенко